Те, чи зможе пацієнт після інсульту повернутися до рівня функціональності, який був у нього до події, залежить від його стану здоров’я, ступеня порушень, спричинених інсультом, а також від ефективності процесу реабілітації. Спеціалісти центру https://helyos.com.ua/ergoterapevt/ допоможуть визначити план реабілітації.
У реабілітації, так само як і при розпізнаванні перших симптомів інсульту, ключовим є час. Важливо розпочати її якомога раніше та регулярно продовжувати на наступних етапах лікування. Дослідження, підтверджені багаторічними спостереженнями, показують, що з часом після інсульту пацієнти поступово втрачають функціональність.
Реабілітація після інсульту
Метою постінсультної реабілітації є відновлення пацієнтом максимально можливої функціональності у найкоротший термін. Тому прагнуть розпочати її якнайшвидше, часто протягом перших 24 годин після інсульту, щойно стан здоров’я пацієнта стабілізується.
Постінсультна реабілітація має здійснюватися мультидисциплінарною реабілітаційною командою, до складу якої входять такі спеціалісти: неврологи, лікарі з медичної реабілітації, фізіотерапевти, медсестри, нейропсихологи, логопеди, ерготерапевти та соціальні працівники. Для забезпечення комплексного догляду ця команда має також постійно співпрацювати з дієтологом, ортопедичним техніком, а за необхідності – з лікарями інших спеціальностей (наприклад, кардіологом, ортопедом чи психіатром).
Реабілітація, розпочата у відділенні інсультної або неврологічної допомоги, має потім продовжуватися у реабілітаційному відділенні або реабілітаційній поліклініці. Вид і тривалість реабілітації підбираються індивідуально для кожного пацієнта. Вона охоплює не лише відповідні фізичні вправи, а й, зокрема, ерготерапію, яка навчає пацієнта функціонувати у повсякденному або професійному житті з урахуванням можливих обмежень, спричинених неврологічними порушеннями після інсульту.
Ерготерапія для пацієнтів після інсульту
Дуже важливим елементом постінсультної реабілітації є ерготерапія. Вона спрямована на те, щоб навчити пацієнта застосовувати навички, набуті під час фізіотерапії, у повсякденних ситуаціях. Ерготерапія поєднує фізіотерапевтичні процедури з виконанням типових щоденних завдань, що допомагає пацієнту відновлювати самостійність. Він залучається до активностей, пов’язаних, наприклад, з доглядом за собою, роботою чи дозвіллям. Така форма занять часто є більш доступною для пацієнтів, ніж самі лише фізіотерапевтичні вправи. Пацієнту легше зрозуміти їхню суть, що сприяє більшому залученню в терапію і, відповідно, підвищує шанси на успіх, тобто на відновлення функціональності.
Ерготерапія допомагає пацієнтам відновити навички у багатьох сферах життя, як базових – особиста гігієна, одягання, приймання їжі, вживання ліків, спілкування з іншими людьми, так і більш складних, таких як управління фінансами, реагування на загрози чи розв’язання проблем.
Слід пам’ятати, що через порушення роботи рухового апарату чи когнітивно-поведінкові розлади, які можуть виникнути після інсульту, не завжди вдається повністю відновити всі попередні функції. У таких випадках ерготерапія допомагає розвинути компенсаторні навички. Наприклад, пацієнт, який після інсульту втратив чутливість у половині тіла, може навчитися виконувати багато дій заново, використовуючи лише одну руку.
Чи можна повернутися до роботи після інсульту?
Можливість повернення до професійної діяльності значною мірою залежить від досягнень реабілітації, особливо ерготерапії. Іноді повернення до роботи можливе, однак слід пам’ятати, що не завжди вдасться займатися тією ж професією чи виконувати ті ж обов’язки, що й до інсульту. Особи віком до 65 років, тобто у працездатному віці, особливо повинні мати доступ до спеціалізованої ерготерапії та професійної реабілітації.
Заняття мають враховувати професію пацієнта або підготувати його до можливої зміни роботи. Повернення до професійної діяльності є оптимальним завершенням постінсультної реабілітації, оскільки суттєво покращує якість життя пацієнтів.
Керування автомобілем після інсульту – чи можливо це?
Можливість самостійно поїхати в будь-яке місце є для багатьох людей показником незалежності. Саме тому відновлення здатності керувати автомобілем часто є важливою частиною процесу одужання після інсульту.
Чи зможе пацієнт знову керувати автомобілем, залежить від рішення лікаря, а в багатьох випадках може знадобитися повторне складання іспиту на водійські права. Про зміни у стані здоров’я, які можуть впливати на здатність керувати транспортним засобом, зокрема про перенесений інсульт, необхідно повідомити відповідний державний орган (наприклад, відділ транспорту чи районну адміністрацію). Це може зробити сам пацієнт, його родина, лікар або члени комісії з присудження інвалідності.
Після такого повідомлення водія направляють на обстеження, яке визначить, чи може він зберегти водійські права та на яких умовах. Це пов’язано з тим, що наслідки інсульту можуть включати порушення рівноваги, проблеми із зором, знижену рухову активність кінцівок, швидку втому, а також труднощі з оцінкою небезпеки – усі ці фактори можуть суттєво впливати на здатність керування автомобілем.
З метою безпеки як самого водія, так і інших учасників дорожнього руху, перед поверненням за кермо особа після інсульту має пройти відповідну підготовку. Відновленню навичок керування може сприяти спеціалізована реабілітація, а також співпраця з інструктором водіння, який працює з людьми з обмеженими можливостями. Може також знадобитися адаптація автомобіля до потреб водія.
